Українська література, 5 клас

Людина і природа

в оповіданні Григора Тютюнника "Дивак"

Мета: за допомогою художнього слова розкрити красу та багатство довколишнього світу, рідної землі; формувати в учнів життєву позицію, уміння користуватися таким джерелом інформації, як обмін думками з однолітками; формувати навички аргументування власної думки; розвивати комунікативні навички учнів, їх пізнавальну діяльність; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати толерантність, самостійність, безкорисливість.

Учні повинні знати:

• зміст оповідання "Дивак";
• головну думку твору.

Учні повинні вміти:

      -    виразно читати оповідання;

• визначати звичайне і дивне в образі Олеся;
• висловлювати власні думки з приводу прочитаного.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, ілюстрації до твору,  картки, малюнки учнів.

      Види роботи: бесіда, робота в парах, розповідь,  гра, опитування за картками.

Ключові поняття: духовність, толерантність, добро,  зло, порядність, щастя, душа, гармонія.

  Епіграф:                                              

Ідеалом для мене завжди були доброта,

самовідданість і милосердя людської душі

в найрізноманітніших виявах.

                             Григір Тютюнник

Хід уроку

І. Формування емпатійної здатності (емоційного настрою)

- Починаємо урок. Але спершу посміхніться один одному, щоб вам було приємно співпрацювати.

ІІ. Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності

  Залишатися людиною завжди — у малому й великому — нелегко. Навіть дорослі час від часу не справляються із цим завданням, можуть схибити: жорстоко поставитися до тварини, не зрозуміти власної дитини, виявляють агресію, зло. Маленький Олесь дає і своїм товаришам, і рідним, і нам із вами уроки людяності, поваги до всього живого, закликає всіх жити в мирі та злагоді. Автор оповідання «Дивак» Григір Тютюнник зробив усе, щоб читачі повірили маленькому хлопчикові. У цьому ми маємо змогу переконатися сьогодні на уроці.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

Бесіда.

- Діти, на минулому уроці, ми з вами вивчили біографію Г. Тютюнника. Розкажіть, якою людиною був Григір Тютюнник.

- Велику кількість оповідань Г. Тютюнника присвячено дітям. Отже, ваше перше завдання.

Робота в парах.

- Скласти асоціативну схему до слова «дитина»

Асоціативна схема

Слово вчителя про оповідання "Дивак".

Григору Тютюннику довелося пережити тяжкі повоєнні роки, відчути на собі жорстокість, несправедливість влади. Про своє важке дитинство письменник розповість у творах "Климко", "Вогник далеко в степу", "Дивак" та ін...

- Як ви розумієте назву оповідання "Дивак"? ("Незакінчене речення": Григір Тютюнник дав назву оповіданню "Дивак", тому що...)

Стислий переказ оповідання «Дивак». Робота над змістом твору.

- Хто є головним героєм оповідання Гр. Тютюнника «Дивак»?

- З кого автор писав образ Олеся?

- Як називається такий твір?

-  Що означає фразеологізм «біла ворона»? Чому так називали хлопчика?

-   Де Олесеві краще: серед людей чи природи? Довести цитатами з тексту.

-  Олесеві шкода ламати лід, та все-таки він зробив це. Як таке трапилось? (зачитати з тексту).

- Складіть цитатний план до образу Олеся.

Фізкультхвилинка « Україно, ми твоя надія!»

Літературна гра «Словничок»

• очіпок - старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки;
• зазимки – заморозки;
• протопти – сліди на снігу;
• пороша – перший  сніг;
• забейкатися – забруднитися.

Перегляд учнівських ілюстрацій.

Робота з картками.

КАРТКА № 1

1. Чим пояснити самотність Олеся, не сприйняття ним шумної ватаги школярів?
2. Написати фанфік на тему «Природа навколо нас».
3. Кого Олесь вважав господарем лісу?

КАРТКА № 2

1. З приводу чого Федір Тойкало образив Олеся і звинуватив його у зрадництві?
2. Як ти розумієш прислів’я: «Друзі пізнаються в біді»?
3. Чому ровесники вважали Олеся диваком?

КАРТКА № 3

1. З яким проханням Олесь звернувся до діда Прокопа? Як дід пояснив онуку слово «дивак».
2. Написати фанфік – оповідання на тему: «Краса замерзлої річки».
3. Складіть план на тему: «Пригоди  Олеся на річці».

КАРТКА № 4

1. До яких справ мав схильність Олесь? Чому ви так думаєте?
2. Як ти розумієш прислів’я «Одяг краще новий, а друг – старий».
3. Пригадай, кому належать ці слова: «Бий зрадника».

КАРТКА № 5

1. Чи згодні ви з настановами діда Прокопа?
2. Написати фанфік на тему «Що цікавого можна знайти у лісі?»
3. Як ви ставитесь до хлопчика Олеся?

КАРТКА № 6

1. Що тебе найбільше схвилювало в оповіданні?
2. Як ви розумієте прислів’я «Чоловік без друга, що їжа без солі»?
3. Складіть план на тему: «Цікаві епізоди оповідання «Дивак».

Відповіді учнів.

Гра «Спілкування»

Візьміться за руки, створивши коло (сидячи). Подивіться один на одного і посміхніться. Відчуйте тепло долонь свого сусіда і намагайтеся передати по колу тепло свої рук.

ІV. Підсумок уроку

Рефлексія.

- Що вам сподобалось на уроці, а що – ні?

- Що нового ви дізналися?

- Що ви б порадили Олесеві?

V. Оцінювання знань учнів. Аргументація оцінок.

VІ. Домашнє завдання

Написати твір-роздум «Чи потрібні в світі диваки?» або написати лист до головного героя.

 Тема. І. Франко, «Фарбований Лис», українська література 5 клас

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст казки; розвивати навички складання плану тексту, визначення головних та другорядних героїв, теми та головної думки твору; виховувати усвідомлене позитивне ставлення до доброго й красивого в житті та негативне ставлення до зла, хвалькуватості, нечесності.

Тип уроку: формування і вдосконалення вмінь та навичок.

Обладнання: портрет письменника; ілюстрації до твору.

Теорія літератури: літературна казка, її ознаки; тема та головна думка твору.

ХІД УРОКУ 17 Тема. І. Франко, «Фарбований Лис», українська література 5 клас

І. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми й мети уроку.

ІІ. «Поетична хвилинка»

Варіант учителя.

Казочка

Читає наша Галочка;
Тихенько будьте, цить,
Хай казочка прочитана
Весь час у нас гостить.
Погляньте: в Галки на плечі
Принишк вже й котик Гриць,
Вслухається у низки спів,
У шепіт таємниць.
Тихесенько, не гомоніть,
Щоб казка чарівна
Сполоханим метеликом
Не пурхнула з вікна.
А казочка закликує
В невидані світи
Веселками устелені…
Ходім мерщій туди.
(Н. Мудрик-Мриц)

Можливий коментар учня.

Казковий світ — чарівний і неповторний. Мандрувати його стежками завжди цікаво й повчально. Казка вимагає особливої атмосфери, тому вона — символ домашнього затишку, родинної злагоди. Ці почуття добре втілені в поетичних рядках, і в цьому їх привабливість.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання.

а) Виразне читання, переказ улюблених уривків із казки «Фарбований Лис»;
б) огляд ілюстрацій.

ІV. Формування та вдосконалення вмінь і навичок

1. Слово вчителя.

Щоб навчитися добре переказувати твір треба скласти його план. Для цього твір (у даному випадку казка) ділиться на логічні частини (це можуть бути розділи), і до них добираються заголовки.

2. Робота над текстом.

Колективне складання плану, обговорення його пунктів і запис остаточного варіанту.

Орієнтовний план.

1. Найспритніший серед звірів мисливець.

2. Похвальба Лиса Микити.

3. Міські пси помітили чужинця.

4. У діжі з олійною фарбою.

5. Дивний і страшний вигляд Лиса.

6. Переляк Вовчика-братика.

7. Цар звірів Остромисл.

8. Справедливе царювання.

9. Сумний кінець.

(Пункти плану мають бути короткі, різноманітні, відбивати зміст частин (мікротеми). Це можуть бути називні, спонукальні, розповідні, питальні речення, вислови із твору. Бажано, щоб одні й ті ж слова та спільнокореневі не повторювалися підряд (часто).

3. Слово вчителя.

У творах художньої літератури діють герої (персонажі). Їх може бути більше або менше, але про одного-двох героїв, як правило, розповідається докладніше. Описуються їхні вчинки, стосунки з іншими дійовими особами.

Головні персонажі (дійові особи, герої) — це ті, які стоять у центрі твору, характер, дії і вчинки яких змальовуються найдокладніше.

Інші персонажі, які допомагають глибше розкрити характери головних героїв, тему та ідею твору, називаються другорядними.

(Запис до літературознавчого словничка.)

4. Заповніть таблицю:

Головні герої казки	Другорядні герої казки
Лис Микита	Вовчик-братик, мавпа Фрузя, Ведмідь, Кабан, Олень та ін. звірі

5. Характеристика головного героя — Лиса.

Назвіть позитивні та негативні риси Лиса, з’ясуйте, які з них переважають, доведіть свої думки прикладами з тексту.

6. Слово вчителя.

Пишучи казку про звірів, письменник перш за все мав на увазі людей — їх хороші риси характеру й вади та недоліки. Сміючись з хитрого, зарозумілого Лиса, який постраждав від власного обману, І. Франко висміює тим самим користолюбних, нечесних, хвалькуватих людей. Це називається алегорією.

Алегорія — це іносказання, коли під образами тварин, речей, рослин за подібністю маються на увазі люди з їхніми гарними рисами характеру та вадами. Абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу.

Те, про що написаний твір, називається темою. Головна думка (ідея) — те, що утверджується, схвалюється чи засуджується у творі.

(Запис до літературознавчого словничка.)

7. «Мозкова атака».

Визначте тему та ідею казки «Фарбований Лис».

Очікувані відповіді.

Тема — зображення історії хитрого Лиса, який постраждав через свій обман.

Ідея — засудження користолюбства, нечесності, висміювання пихатості та зарозумілості людей, схожих на Лиса Микиту.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Рольова гра.

Олесь Кмітливець обирає серед учнів прокурора і адвоката. Прокурор складає звинувачувальну промову, а адвокат промову на захист Лиса. Учні класу виступають у ролі присяжних.

2. Головоломка.

Козак Мамай пропонує вам шахову головоломку. Ходом шахового коня прочитайте прислів’я, які відображають головну думку казки І. Франка.

Відповідь. Не микайся, Грицю, на дурницю, бо дурниця боком вилізе.

Відповідь. Не лізь туди, куди твоя голова не лізе.

VI. Домашнє завдання

Підготувати інсценівки за казкою І. Франка «Фарбований Лис»; підготувати «поетичну хвилинку».

Тема. Василь Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон». «Краса-країна» Сльозолий

Мета: вчити виразно й осмислено читати казку, визначати основні риси характеру дійових осіб твору, простежувати різні способи життя та поведінки дійових осіб, виокремлювати основні епізоди, висловлювати особисте ставлення до зображуваного, проводити аналогії з сучасним життям; розвивати літературно-аналітичні та дослідницькі навички, критичне та творче мислення, зв’язне мовлення; виховувати патріотичні та громадянські почуття, шанобливе ставлення до творчого спадку В.Симоненка.  

Обладнання: портрет В.Симоненка, тексти та ілюстрації до  твору.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель. Сьогодні на нас очікує зустріч із цікавою і повчальною казкою «Цар Плаксій та Лоскотон». Її написав відомий український письменник Василь Симоненко.

Метод «мікрофон»

Але перш, ніж ми почнемо обговорювати цей художній твір, давайте пригадаємо все, що ми знаємо про казку.

Орієнтовні відповіді

— Казка – один із основних жанрів усної народної творчості. Як правило, це прозова розповідь фантастичного, побутового або авантюрного характеру.

— Казки поділяються на літературні (авторські) та фольклорні (народні).

— Народні казки умовно поділяються на: чарівні, авантюрні, побутові і про тварин.

— У казці традиційно присутні добрі і злі герої (негативні і позитивні).

— Казка вчить, як жити, як ставитися до своїх та чужих учинків.

— У казках незмінно засуджуються насильство, розбій, підступність, чорне діяння тощо.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Василь Симоненко відомий не лише в Україні, а у всьому світі як поет, автор численних поезій, у яких він уславив Батьківщину, рідний край, український народ.

Проте у творчому спадку Василя Симоненка є і казки. Їх він написав для свого маленького сина Лесика. Через багато років Олесь Васильович згадував, як батько написав йому казку за одну ніч.

Давайте подивимося інсценування цих спогадів і дізнаємося, як і за яких обставин була написана казка «Цар Плаксій та Лоскотон».

Інсценування уривку із спогадів О.Симоненка

Автор. Пам'ятаю, якось прийшов він додому веселий і збуджений. Я ж, навпаки, був насуплений, набурмосений.

Батько. Чого сидиш сумний та невеселий, як сотник Забрьоха?

Автор. Накинувсь він на мене і став лоскотати.

Батько. Ану, козарлюго, вище голову!

Син. Тату, напиши мені казочку. Всім щось пишеш, а мені?

Батько. Обов'язково напишу!

Автор. … і знову лоскотав мене.

Син. А про що?

Батько. Про себе. Тільки буду я там, як добрий дядько Лоскотон. Хочеш?

Син. Еге ж...

Автор. Потім він не спав цілу ніч. А наступного дня під вечір вже декламував мені казку про дивного і доброго Лоскотона, про царя Плаксія і його мерзенного Макаку-Забіяку. 

Учитель. Лесику дуже сподобалася казка, яку склав для нього татусь Василь Симоненко. Гадаю, і вам казка «Цар Плаксій та Лоскотон» сподобалася.

ІV. Оголошення теми та мети уроку

V. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

З’ясування первинного сприйняття твору

Вступна бесіда за запитаннями:

— Чи цікаво було читати твір?

— З яким настроєм ви читали казку?

— Чи сподобалася вона вам?

Учитель. На читацькому форумі в Інтернеті ваші ровесники дають високу оцінку казці – майже всі пишуть: «Клас!». Якби ви захотіли залишити свій відгук про казку «Цар Плаксій та Лоскотон», що б ви написали та яку оцінку поставили?

Робота з текстом казки

– Як називається країна, в якій відбуваються казкові події? (Сльозолий).

– Чому автор так назвав країну?

Проблемна ситуація

Учитель. Справді, якщо заплющити очі, то можна уявити країну Сльозолий, в якій плачуть, ридають люди, ллються сльози дітей, темною, холодною, непривітною і потворною. Але автор чомусь називає її «красою-країною», і це викликає здивування:

«Там, де гори і долини, 
Де гуляє вітровій, – 
Там цвіте краса-країна 
З дивним ім'ям Сльозолий». 

Проблемне питання: Чому країну, в якій ллються сльози, В.Симоненко називає прекрасною, захоплено говорить про її красу?

Бесіда

— Хто повинен у тому, що жителі країни Сльозолий змушені лити сльози?

Словесне малювання

— Який він – Плаксій? Опишіть царя та його сімейство.

— Як ви гадаєте, автору цар та його діти подобаються? А вам сподобалися? Що не подобається найбільше, що викликає відразу? (Цар та його діти постійно ридають,  змушують плакати всіх дітей і п’ють їхні сльози).

— Чому, на вашу думку, цар та його сім’я такі плаксиві? Від чого вони плачуть? (Їм нудно жити. Навіть ім’я старшої доньки Нудота).

Учитель. Це дуже страшно, що володар «країни-краси» не милується її цвітом, не опікується розвитком своєї гарної країни, не думає про людей. Він отримує насолоду від плачу та випитих сліз дітей.

— Як ви гадаєте, «країні-красі» потрібен такий цар? (Звичайно, такий правитель – велике лихо для «країни-краси»). 

— Якими ви уявляєте простих жителів країни? Які вони – дорослі і діти, які проживають в країні Сльозолий? (Це звичайні діти, які хочуть сміятися, радіти життю; найбільше бажання дорослих, їхніх батьків, бачити щасливими і веселими своїх дітей, жити у злагоді і любові у щасливій «красі-країні»).

— Чи погоджуєтесь ви з тим, що сльози дітей і дорослих, жителів країни, відрізняються від сліз царя Плаксія та його сімейства? (Діти плачуть від страху, голоду і холоду).

Учитель. Злому плаксивому правителю у казці протиставлений добрий Лоскотон. Він дає дітям те, що в них відібрав Плаксій, – сміх і радість. 

Словесне малювання

— Яким ви уявляєте Лоскотона? Чи подобається він вам?

— Автор Лоскотона називає «добрим дядьком». Що свідчить про його доброту? А що свідчить про сміливість Лоскотона?(Лоскотон зневажав заборони царя проти лоскоту, не боявся «охоронців злих законів» «із нагайками в руках»:

 «Але дядько Лоскотон 
Не боявся цих заслон: 
Він ходив по всій країні 
І носив з собою сміх 
В розмальованій торбині, 
В пальцях лагідних своїх» ). 

— Чому Плаксій і Плаксуни так ненавиділи Лоскотона? (Вони боялися його:

    «Бо уже цей Лоскотон 
Скоро нам розвалить трон: 
Що тоді ми будем пити, 
Як не будуть плакать діти!»)

— Чому слуги Плаксія ніяк не могли впіймати Лоскотона?

          («Бо його завжди і всюди 
       Од ловців ховали люди»).

Самостійна групова робота з текстом

Завдання для групової роботи

І група

— Чи любив свою країну та її жителів цар Плаксій? Знайдіть підтвердження своєї відповіді у тексті твору.

— Як люди ставилися до царя Плаксія?

— Висловіть свою думку: чи потрібен такий цар країні?

ІІ група

1. Чи любив свою країну і її жителів Лоскотон? Знайдіть підтвердження своєї відповіді у тексті твору.

2. Як люди ставилися до Лоскотона?

3. Якою ви уявляєте країну з царем Лоскотоном? Як би ви змінили назву такої країни?

ІІІ група

1. Як ставиться автор до свого героя – царя Плаксія? Знайдіть підтвердження у тексті.

2. Як ставиться автор до свого героя – Лоскотона? Знайдіть підтвердження у тексті.

3. Доведіть, що автор любить країну, про яку розповів у казці.

Робота з ілюстраціями до твору

Завдання. Розгляньте обкладинки. Яка із них, на вашу думку, найкраще підходить до видання твору?

Запропонуйте свою обкладинку до твору. Опишіть, що на ній має бути зображено

.Підсумок уроку

Учитель. Ми розпочинали наш урок проблемним питанням: чому країну Сльозолий автор називає  «красою-країною»?

У ході уроку ми з’ясували, що казкова країна, про яку розповідає Симоненко, – це люба автору Україна, яку він хоче бачити щасливою, радісною, з мудрим і добрим керівником, який щиро любить людей, піклується про їхнє життя, добробут та благополуччя. Отже, у казці «Цар Плаксій та Лоскотон»  втілилася мрія автора про щасливу Україну.

Рефлексія

— Чи сподобався вам наш урок?

— Що ви поклади у скарбничку знань? А у скарбничку вражень?

— Чи порадите ви своїм друзям прочитати казку «Цар Плаксій і Лоскотон»?

Домашнє завдання.

Написати листа своєму другові «Я раджу тобі прочитати казку В.Симоненка «Цар Плаксій і Лоскотон»; намалювати ілюстрації до твору.