Українська література, 6 клас

Тема. М. Вороний. «Євшан-зілля», українська література 6 клас

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст поеми «Євшан-зілля»; розвивати навички аналізу ліро-епічного твору, висловлення власної думки щодо прочитаного, виховувати почуття патріотизму, любові до близьких і рідних, волелюбність.

Обладнання: портрет письменника, збірка його творів, матеріали з літопису, енциклопедії.

Теорія літератури: поема, герої художнього твору.

I. Повідомлення теми й мети уроку

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

III. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

1) Зачитування, розповідь напам’ять уривків із поеми «Євшан-зілля», які найбільше вразили, запам’яталися.

2) Переказ сюжету поеми.

3) Огляд ілюстрацій.

IV. Формування і вдосконалення вмінь та навичок

1. Повідомлення учня про полин, євшан-зілля.

Полин — трав’яниста або напівкущова рослина родини Складноцвіті з міцним запахом, гірка на смак. У світі існує близько 500 її видів, в Україні розповсюджено понад 20 видів. Росте повсюди, як бур’ян. Деякі види використовуються як лікарські рослини, окремі є кормом для тварин, а кримський різновид — ядовитий.

Євшан-зілля — народнопоетична назва степового запашного полину. Цей образ широко використовували в народній творчості, у художній літературі, наприклад:

«Чому не видно ніде Євшан-зілля, яке повертає людину на розум?» (М. Чабанівський.)

«Під рукою в мене знайшлась фіолетова материнка, я розтерла її між пальцями і понюхала, наче євшан-зілля». (І. Вільде.)

2. Повідомлення учня про запахи.

Запах — властивість предметів, речовин діяти на органи нюху; те, що сприймається органами нюху. Нюхові образи широко використовуються в художній літературі, наприклад:

«Свіжість трави манила здалека, а медовий запах квітів наповнював повітря». (Н. Кобринська.)

«Звідусіль тягне вогкістю, терпким запахом прілого листя». (О. Гончар.)

«Який це дурень сказав, що гроші без запаху? Гроші мають, стверджує Катерина, своєрідний, не підмінний запах». (І. Вільде.)

Учені стверджують, що запах має на підсвідомість людини особливий вплив. Так, одні запахи заспокоюють, інші — бадьорять, ще інші, наприклад, бензину, мастил, навіть викликають агресію. Запах має важливе значення у стосунках між людьми. Так, приємний запах свіжості приваблює, допомагає спілкуватися, викликає симпатію, неприємний — відштовхує. Запахові образи тісно пов’язані із зоровими, відчуттєвими. Так, запах пирогів, свіжого хліба може нагадати рідний дім, близьких людей, запах кави — вечір приємного спілкування, запах свіжоскошеної трави — дитинство і тому подібне. Про запахи навіть написано роман (П. Зуюскінд «Запахи»), де герой за допомогою компонування запахів викликав у пам’яті спогади про місця, що його приваблювали, йому подобалися.

3. Аналіз поеми. робота в групах.

1-ша група досліджує роль вступу та висновку, їх взаємозв’язок.

2-га група характеризує героїв твору.

3-тя група знаходить описи в поемі і з’ясовує їхню роль.

4-та група працює над визначенням художніх засобів та з’ясуванням їхньої ролі для розкриття теми й головної думки.

Орієнтовні відповіді

1-ша група. У вступі автор говорить про одне просте літописне оповідання, яке, однак, має глибокий зміст, підтекст, навіть «пророкування». Давні предки передають цим твором настанову для тих, хто забув свій рідний край. Отже, вступ вказує на тему — почуття людини, яка забула свою батьківщину, та можливість відновлення любові до рідного краю.

Висновок знову переносить нас у сучасне не тільки автора, а й наше власне. У заключній частині автор звертається до України, називає її «мамою любою», вболіває за її долю, коли народ втратив благородні ідеали, національну самосвідомість, гідність, і манівцями блукає без дороги. Він мріє про «євшан-зілля», «зілля-приворот», які спрямують українців на «шлях у край свій повороту».

Отже, вступ і висновок поеми допомагають виразніше розкрити тему та підкреслити ідею твору.

2-га група. Серед героїв поеми — ханський син, спочатку малий хлопчина, потім юнак, який потрапив у неволю й, живучи в розкошах та пошані, забув про рідний край. Ніщо не могло збудити його пам’ять — ні слова половецького співця, ні його пісні — то ніжні колискові, то грізні бойові, ні музика. І лише запах євшану проник у найпотаємніші закутки пам’яті, викликав бажання волі, прагнення повернутися в рідний степ, побачити «батенька нещасного», «рідних людей».

Половецький хан показаний як люблячий батько, що глибоко страждає через втрату сина. Це мудра людина, яка передбачила, що могло статися з дитиною за довгі роки і як цьому зарадити.

Половецький гудець зображений не лише як співець, а і як пророк, чарівник, смілива людина, талановитий патріот своєї землі.

І звичайно ж, дуже яскраво виступає образ самого автора, який переживає за долю України, шукає в історії приклади, які б дали поштовх для відновлення волелюбного патріотичного духу українського народу.

3-тя група. У поемі поданий розширений опис пісні, співу гудця для ханського сина. Пісня загула наче вітер у негоду, мов скажена хуртовина, мов страшні Перуна громи, струни ревли-стогнали, потім почувся спів ніжний, любий, колисковий, наче лагідна молитва. Цей опис говорить про силу мистецтва, яка, однак, нічого не змогла зробити, щоб відновити пам’ять ханського сина.

У творі є також опис зовнішності (портрет) героя, половецького юнака в момент, коли він згадав рідний край:

Що ж це враз з юнаком сталось?
Твар поблідла у небоги,
Затремтів, очима блиснув
І зірвавсь на рівні ноги.
Є у творі й пейзаж — опис степу:
Рідний степ — широкий, вільний,
Пишнобарвний і квітчастий —
Раптом став перед очима.

Отже, описи допомагають яскравіше уявити героїв твору, місцевість, де відбувається дія, саму дію, передають почуття та переживання автора, його симпатії.

4-та група. У поемі багато епітетів, які допомагають читачам яскравіше уявити зображувані явища, предмети: найсвятіші (почування), (слів) гучних і мальовничих, вчинків (войовничих), (спів) сильний, дужий, тремтячими (руками), чарівне (зілля) і под.

Часто автор звертається до порівнянь: мов кров’ю з його серця слово точиться по слову, мов злодій, наче вітер у негоду, мов скажена хуртовина, мов страшні Перуна громи, наче лагідна молитва.

М. Вороний нерідко вдається до синонімів, які звертають увагу на зображуване, підсилюють його якості: безпечно, вигідно; зажурився, засмутився; плаче, зітхає; улещає, намовляє; німий, байдужий та ін. Для контрастного зображення автор вживає антоніми: і дні, і ночі; рідний, чужий.

Чимало у творі й метафор: ти шугаєш ясним соколом у хмарах, сірим вовком в полі скачеш; ревли-стогнали струни.

Деякі вирази з поеми можна вважати афоризмами:

Там, де пустка замість серця,
Порятунку вже не буде!
«Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожій
В славі й шані пробувати!»

Такі висловлювання підкреслюють головну думку твору, розкривають його підтекст.

Вживання автором окличних, питальних речень надає поемі емоційності, напруженості.

Отже, письменник у своєму творі використовує увесь багатий арсенал художніх засобів виразності.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Гра «Згадай поетичні рядки».

Олесь Кмітливець просить допомогти йому відновити по пам’яті поетичні рядки.

Ані спів цей ніжний, … ,
Ані перший, сильний, …,
Не вразив. серце,—
Він сидить німий, … .

(Довідка: пружній, любий, веселий; дужий, хороший, вірний; козацьке, молодецьке, юнацьке; байдужий, чужий, колючий.)

Підсумок уроку.

VI. Домашнє завдання. Скласти усний твір-роздум за словами з поеми М. Вороного «Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде.

 Тема. М. Вороний. «Євшан-зілля». Роздуми про сучасність, українська література 6 клас

Мета: продовжити вивчення твору М. Вороного «Євшан-зілля»; розвивати зв’язне мовлення учнів, уміння пов’язувати літературні ідеї із життям, висловлювати і відстоювати власну точку зору; виховувати почуття патріотизму, толерантне ставлення до інших.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них.

Теорія літератури: вступ, висновок, аргументи, факти, розповідь, опис, роздум.

I. Повідомлення теми й мети уроку

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

Письменник М. Вороний, із твором якого ми ознайомилися на попередніх уроках,— великий патріот своєї батьківщини. Він уболіває за її долю, прагне, щоб усі громадяни були свідомими, дбали про свій край і народ, не зневажали їх і не забували. У давній історії поет знаходить яскравий приклад повернення із забуття ханського хлопчика. Багато синів України, на думку М. Вороного, теж ходять манівцями, не розуміючи, що їхня сила в єдності, а щастя — в ріднім краї.

З дня виходу у світ поеми «Євшан-зілля» теж минуло вже багато років. Але ідеї, висловлені в ній, як ніколи актуальні нині.

Кого з вас, наприклад, не хвилює, у якому суспільстві і як ви житимете, коли станете дорослими, чи гідною буде старість ваших батьків?

Тож давайте поміркуємо, помріємо якою буде Україна через 20, 50 років, що треба зробити, щоб була вона цивілізованою, процвітаючою країною.

ІІІ. Основний зміст роботи

1. Підготовка до написання твору «Якою я бачу україну в майбутньому».

Учитель пропонує учням написати твір-роздум (можливо, з елементами опису, розповіді) на тему «Якою я бачу Україну в майбутньому».

У цьому творі має бути вступ (2—4 речення), наприклад: «Кожна людина замислюється над своїм майбутнім, мріє, щоб воно було якнайкращим. Але ми живемо в державі, тому наша доля дуже залежить від стану справ у цьому суспільстві…»

В основній частині бажано охарактеризувати державу, в якій ми живемо нині,— стан економіки, культури, екології, розвиток науки, техніки, спорту, освіти, мови й т. ін.

Потім слід змалювати те, які зміни повинні відбутися в цих сферах у майбутньому, які шляхи досягнення успіху учні пропонують.

Насамкінець слід зробити висновок про те, від кого ж залежать зміни на краще в суспільстві, що особисто учні можуть зробити для цього тепер і в майбутньому. Школярі висловлюють судження про історичну пам’ять як усвідомлення приналежності людини до свого народу.

Треба звернути увагу на грамотне й логічне мовне оформлення думок. Обсяг твору — до однієї сторінки. Не забувати про абзаци, про те, що не слід повторювати одні й ті самі слова, вирази близько в тексті (треба заміняти їх синонімами, займенниками).

У творі-роздумі доречне вживання таких виразів: на мою думку…, я гадаю.., на мій погляд…, не можу з цим погодитися (не погодитися)…, щодо цього у мене виникають сумніви… і под.

2. Робота учнів у чернетках.

3. Зачитування творів, удосконалення та самовдосконалення висловлювань.

4. Робота в чистовиках.

IV. Домашнє завдання

За бажанням зробити підбірку про видатних українців та їхні досягнення (чи підготувати розповідь пр